Місто Гамбург має величну історію не лише через відомі історичні забудови, а й через видатну діяльність людей. Мегаполіс має багато знаменитостей, які зробили значний внесок у його розвиток. Мова йде про відомого актора, співака, якого знають місцеві мешканці — це Ганс Альберс. Далі на hamburgski
Чоловік був кумиром більшості гамбуржців, а його неймовірна популярність вражала. Жоден актор Німеччини не був настільки обожнюваним, як Ганс Альберс.
Шлях до визнання
Народився Ганс Альберс 22 вересня 1891 року у Гамбурзі. Він був наймолодшим з 6 дітей. Родина не була заможною, тато працював м’ясником, діти допомагали батькам. Навчався у школі Уленхорстера, але був відрахований після жорсткого конфлікту. Ще школярем чистив прогулянкові катери, щоб мати гроші на своє захоплення — театр. Досить часто ходив до Німецького драматичного театру та мріяв стати актором. Батько такі мрії юнака не підтримував та змусив піти учнем до торговця у Гамбурзі, а потім працювати у Франкфурті на шовковій фірмі. Паралельно, таємно хлопець ходить на уроки акторської майстерності, а вже у 20 років покинув торговельну професію, щоб здійснити мрію.
Звісно, рухатись кар’єрними сходами було важко. Перший сценічний досвід він зміг отримати у провінційних театрах. У гамбурзькому театрі Талії грав лейтенанта та хапався за будь-яку можливість, яку йому надавали. У 1915 році юнака призивають до армії й під час боїв Першої світової війни його було поранений й він повернувся додому. Після одужання відправляється у Берлін, де грає будь-які ролі, щоб мати можливість просуватись кар’єрними сходами.
Важка робота актора
У жовтні 1928 року Ганс Альберс миттєво стає знаменитим, бо актор отримав роль у виставі “Злочинці” у відомому німецькому театрі під керівництвом Макса Рейнхардта. Зігравши офіціанта, він став зіркою вистави й несподівано почало надходити багато пропозицій зйомок. Знамениті режисери, такі як Густав Грюндгенс та Ервін Піскатор працювали з харизматичним чоловіком. На початку 30-х років XX століття актор знімає свій перший звуковий фільм “Ніч належить нам”, а вже далі було ще багато відомих фільмів. У розквіті своєї акторської кар’єри він переїхав з Берліна у Баварію.
З приходом нацистів до влади артиста призначили “державним актором”. Та Ганс Альберс не бажав з’єднуватись з ними й вирішує дистанціюватись, але у деяких пропагандистських кінострічках він все ж з’являється. Звісно, частина його колег піддавалась гонінням, переслідуванням та депортації. Його партнерка, єврейка Гансі Бург, також ховалась від нацистів у Великобританії. Повернулась до Німеччини вона аж у 1946 році після закінчення Другої світової війни.
Після війни актор легко продовжує кар’єру, бо не був обтяжений політично. З 1945 року він перестав грати ролі шибайголови, а обирав ролі милих, сімейних хлопців. У фільмах “Ніч на вулицях”, “Перед заходом сонця” актор проявляє ще раз свої таланти та розвиває досягнення. Вже у 50-ті роки XX століття успіх згасає, бо популярними стали зовсім інші знаменитості та фільми. Попри все Ганс Альберс бере кіноролі та грає у театрі. Варто зазначити, що актор був також гарним співаком і майже всі шлягери були взяті з саундтреків до його фільмів. Великим музичним успіхом Ганса Альберса стала його варіація старої південноамериканської пісні “La Paloma”.
У березні 1960 року, під час виступу, Ганс Альберс втрачає свідомість. Помер він 24 липня у лікарні на озері Starnberger See. 29 липня актора поховали на кладовищі Гамбург-Ольсдорф. На прощання зі знаменитістю прийшло понад 10 000 людей, а прощальну промову говорив режисер Хельмут Коутнер.
Великі люди завжди живуть у пам’яті свого міста та у спогадах жителів, історичних джерелах минулого. Своєю працею Ганс Альбер прославляв Німеччину, зокрема Гамбург.